Договір, що підлягає державній реєстрації, вважається укладеним з його реєстрації (п. 3 ст. 433 ЦК України). Якщо такий договір не зареєстрований, то він для всіх третіх осіб вважається неукладеним, а отже, не породжує правових наслідків.
13 Закону про державну реєстрацію). Недотримання вимог про державну реєстрацію правочину, а також недотримання нотаріальної форми, тягне її недійсність (П. 1 ст. 165 ЦК).
Таким чином, вимоги щодо обов'язкової реєстрації угод надалі не підлягають застосуванню. Це такі угоди, як купівля-продаж, міна з житловими приміщеннями, договори дарування та ренти нерухомого майна.